Не сьогодні це сказано:
Час народжувати і час помирати,
Час руйнувати і час будувати,
Час розкидати каміння і час збирати,
Час мовчати і час говорити.
Відкрийтесь, небеса!
Зійдіть на землю всі села, присілки та хутори
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний собор!
Це двадцять другий рік!
Це тридцять третій рік!
Це сорок шостий рік!
У ті страшні роки припинили існування тисячі родів по всій Україні. І ледь не в кожній родині — своя трагічна історія…
Майбутні покоління по-новому і глибше зрозуміють безкровну війну-голод, яка забрала в могилу мільйони і мільйони людей, численні репресії проти «інакомислячих».
Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини, що в майбутньому призвело до зменшення кількості населення.
З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні у Великорешнівському НВК було проведено ряд заходів. Було оформлено тематичну виставку «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу».
Класні керівники, класоводи провели бесіди, години спілкування «Лихоліття 33-го », «У той рік заніміли зозулі..»,під час яких учні поглибити знання про Голодомор як геноцид Українського
народу, його причини, перебіг і наслідки.
Також 25 листопада відбулася тематична загальношкільна лінійка « Голодомор 1932 – 1933 років. Пам’ять народу» Захід підготувала і провела вчитель Т.Козачок. Учасники заходу згадали страшні тридцяті роки ХХ ст., преглянули документальні відеоматеріали «Голод -33» , запалили свічки пам'яті, і пом'янули всіх померлих, в тому числі і односельчан, в роки голодомору хвилиною мовчання.
27 листопада проведено Урок пам’яті “З присвятою замордованим голодом…”, на якому акцентована увага на тому, що Голодомор 1932 – 1933 років був наслідком не стихійного лиха, а спланованих системних заходів тоталітарного комуністичного режиму, був злочином геноциду
Дані заходи спрямовані на виховання почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму, почуття сприймати чужу біду та біль як свій власний; В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли з голоду, запалюють свічки. Цього року 28 листопада 2015 року, о 16 годині, Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом. Учні школи також будуть залучені до загальнонаціональної хвилини мовчання о 16.00 та акції “Запали свічку”.
На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.
http://vk.com/photo-75716381_391850101
|