Великорішнівський ЗДО "Віночок"
|
Меню сайту
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Історія закладуВ кінці дев’ятнадцятого століття в селі Велика Решнівка була заснована церковно – приходська школа в центрі села. Після 1918 року відкрито сільську початкову школу. З 1932 р. її було реорганізовано в семирічну школу, яка діяла до 1959 року. Середню освіту у той час набували в селі Новичі (відстань до 9 км.). Неписьменність в селі була ліквідована в 1935-1940 роках. В 1940 році в школі навчалося 115 учнів і працювало 7 учителів Цей будинок і зараз є, в ньому розташувався з 1969 році сільський магазин, який діяв до 1990 р. і в 2003 році його було реорганізовано на церкву. До війни, на місці будинку культури стояла церква, яка була зруйнована під час Великої Вітчизняної війни. Біля церкви був великий дерев’яний будинок, де проживав батюшка. В 1960 році створена восьмирічна школа. Школа розміщалась в двох приміщеннях до 1969р. Одне приміщення, де жив батюшка були початкові класи, друге приміщення, де був церковний будинок, старші класи. В селах Сошки та Коса Решнівка працювали початкові школи.
Андрій Прокопович народився 1 січня 1921 року у селі Велика Решнівка Судилківського повіту Кам'янець - Подільської області. Закінчив Великорешнівську семирічну школу. Поступив до Славутського педагогічного училища, яке закінчив у 1940 році. У травні 1941 року був призваний у Червону Армію. З самого початку Великої Вітчизняної війни був на передових позиціях, брав участь у боях з німецькими фашистами, тричі поранений. Гвардії старший лейтенант Андрій Прокопович Попов за бойові заслуги перед Батьківщиною нагороджений орденами та медалями Великої Вітчизняної війни: орденом Червоної зірки, орденами Бойової слави І-ІІ ступенів. З війни у рідне село прийшов з важкими ранами, втративши ногу, ставши інвалідом І групи. Ці рани не давали спокою до останніх років життя. У 1947 році був призначений на посаду директора Великорешнівської восьмирічної школи. Викладав історію та малювання. У 1963 році Андрій Прокопович за станом здоров'я змушений був залишити роботу і перейти на пенсію. Останні роки життя проживав у м. Шепетівка. Помер у 1979 році. Похований на сільському кладовищі рідного села Велика Решнівка, як і заповідав.? В 1964 р. в селі Сошки була закрита початкова школа В 1969 році на 1 вересня здана в експлуатацію типова школа, яка розрахована на 320 учнів. В цьому велика заслуга була голови колгоспу Швеця Григорія Івановича. Директором школи в цей час був Лакіза Леонід Севастянович, житель села Сошки.
Після закінчення був призначений вчителем початкових класів Мальованської школи. Під час фашистської окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини. У рідне село повернувся після війни. Працював учителем української, російської та іноземної мови у Великорешнівській семирічній школі. У 1952 році закінчив Кременецький учительський інститут, а у 1964 році - Рівненський педагогічний інститут. У 1963 році був призначений на посаду директор Великорешнівської школи. У 1965 році розпочав будівництво типового приміщення Великорешнівської восьмирічної школи. У 1969 році нове приміщення було здано в експлуатацію, що було великим святом для учнів, вчителів та батьків. На посаді директора школи Лакіза Леонід Севастянович перебував до 1973 року. Викладав історію та географію. Після виходу на пенсію, проживав у с. Сошки, займався громадською діяльність, дбав про добробут села. Помер у 2005 році. Похований на сільському кладовищі с.Сошки. В 1975 р. селі Коса Решнівка була закрита початкова школі. Народилась Людмила Адамівна в селі В. Медведівка. Закінчила Михайлюцьку середню школу , де потім проживали батьки. У 1969р. закінчила Житомирський педагогічний інститут. В 1971 році була направлена працювати у Великорешнівську школу вчителем математики В 1973 році була призначена на посаду заступника директора школи, а 1974 році – на посаду директора Великорешнівської школи. Весь педагогічний колектив на той час був немолодий, вона їм годилася в дочки. Але її прийняли і признали вчителі як директора школи. Підтримували і слухали її. Протягом десяти років педколектив поповнювався молодими вчителями. Але підучившись у Людмили Адамівни, «оперившись» відлітали в інші міські школи , де ставали передовими вчителями і навіть директорами шкіл. В усій господарській діяльності їй допомагав чоловік Шуляк Віктор Васильович. Взяли в колгоспі списану вантажівку. Віктор Васильович відремонтував її і вона ще 20 років прослужила школі. За роки правління Людмили Адамівни було побудовано погріб, велику трубу-димохід біля котельні. Пробували відгодовувати свиней на відходах з їдальні, займалися розведенням кролів. Але все це не могло розвиватися далі, було багато перешкод. Побудовано чотирьох квартирний будинок для вчителів. У 1985 р. була звільнена з посади директора школи. Людмила Адамівна залишилась вчителем математики у Великорешнівській школі, де й пропрацювала до 2012 року. В 1985 році директором школи працював Попович В. І., який був переведений із Грицівської середньої школи і, попрацювавши 1 рік, був переведений директором у Вишневецьку середню школу.
28 вересня 1952 року в сім'ї ветфельдшера с. Велика Решнівка Шуляка Василя народився п'ятий син Віктор. Ніхто і не думав, що в майбутньому це буде директор місцевої школи, який майже чверть століття керував нею. Згодом померла мама і залишився батько з п'ятьма дітьми. Віктор ріс допитливим і життєрадісним хлопчиком. Любив природу, людей, музику. Гарно співав. Любив майструвати. Недаремно потім люди казатимуть, що у Шуляка «золоті руки». Все він міг відремонтувати, виготовити, удосконалити. Коли служив в армії - приходили батькам подяки за гарного сина, за те, що він сам один зумів замінити цілий екіпаж ввіреної йому радіостанції. Пропонували йому залишитися в армії, але він спішив додому, в рідне село, в рідну школу, якій і присвятив все своє життя. В цей час у школу прислали молоду вчительку математики Можейко Людмилу Адамівну. З першої зустрічі вони покохали один одного і через три місяці побрались. Людмила Адамівна у 1973 році стає директором даної школи, а Віктор - слюсарем і вірним помічником у всій роботі. Згодом Віктор Васильович закінчує Кам'янець-Подільський педінститут і стає директором даної школи у 1986 році. Він облицював школу і будинок вчителів плиткою, устаткував майстерню і їдальню, внутрішній туалет, комп'ютерний клас, приміщення для підготовчої групи. Заклав гарні квітники, посадив алею з туї та самшиту. Придбав для школи трактора. Колгосп розвалився, все розгромлено і розтягнено. Залишилася в селі живою лише школа, яка з кожним роком ставала все кращою. Віктор Васильович започаткував першу футбольну команду у с. Велика Решнівка, був її першим тренером і підтримував до кінця свого життя. І коли, здавалося б, тільки жити і працювати, коли до пенсії залишилося всього 4 роки - серце Віктора Васильовича зупинилося. Це сталося 4 січня 2009 року у приміщені школи. Шуляк Віктор Васильович був мудрим порадником і помічником всім членам колективу, дружелюбний, тактовний, життєрадісний. Вмів до кожного знайти ключ, допомогти, підтримати, здружити.
У 1999 р. Наталя Анатолівна закінчила Рівненський педагогічний університет і здобула спеціальність вчителя початкових класів. З 2005 р. займає посаду заступника директора з НВР, а з 2009 р. очолює Великорешнівську зош І-ІІ ст. Всі зусилля Наталя Анатолівна прикладає, щоб підтримувати і розвивати матеріально-технічну і навчальну базу своєї школи. Започаткована спортивно-масова робота її попередником Шуляком В.В. удосконалюється і розвивається , адже у здоровому тілі здоровий дух. З 2009 р. учні нашої школи в районних спартакіада з різних видів спорту займають перші місця. З 2008 р. покладено початок розвитку туризму. Був створений спортивно-оздоровчий клуб «Горизонт». А в 2012 р. на базі школи створено навчально-тренувальну базу з спортивного туризму , метою якої є підготовка туристів-спортсменів району до змагань різних видів. У лютому 2014 року Наталія Анатолівна йде працювати в управління освіти при Шепетівському РДА – начальником сектору дошкільної та середньої освіти.
Народилася 30 травня 1972 року в смт.Гриців. В 1979 році вступила до першого класу Грицівської середньої школи. Закінчила 8 класів. Протягом 1987 – 1990 років навчалась у Грицівському СПТУ – 38, здобула спеціальність «кухар дитячого харчування». 1991 році вступила до Херсонського державного педагогічного університету. Закінчила 1999 року і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання. Спеціалізація: обслуговуюча праця» та здобула кваліфікацію вчителя трудового навчання, креслення, ОБЖД, обслуговуючої праці» Почала працювати вчителем трудового навчання з 13 вересня 1993 року до 1 вересня 1994 року в Орлинецькій ЗОШ І-ІІ ступенів.У вересні 1994 року була переведена на посаду вчителя початкових класів в даній школі і працювала до 2002 року. У вересні 2003 року була прийнята на посаду вчителя початкових класів у Новицьку ЗОШ І-ІІ ступенів і працювала до 2005 року. Також в цей період виконувала обов’язки голови МО вчителів початкових класів. З вересня 2005 року була переведена у Великорешнівську ЗОШ І-ІІ ступенів на посаду вчителя початкових класів. З 2005 року по 2008 рік була головою МО вчителів початкових класів у Великорешнівській ЗОШ. З 2008 року голова профкому.З 2001 року по 2013 рік навчалась у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» здобула другу вищу освіту за спеціальністю «організатор початкової освіти. Вчитель початкових класів». З 24 лютого 2014 року по 28 серпня 2014 року була директором школи.
Космина Алла Олександрівна знає нормативно-правові акти у галузі освіти. Вміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом. Користується авторитетом серед колег по роботі та педагогічних працівників. Тому з вересня з 2014 року Шепетівським управлінням освіти, молоді та спорту призначена директором Великорешнівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад І –ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». З січня 2017 року заклад знаходиться в комунальній власності Ленковецької сільської ради (рішення сесії Ленковецької сільської ради сьомого скликання від 16.01.2017р № 5 «Про прийняття майна спільної власності територіальних громад сіл Шепетівського району у комунальну власність Ленковецької сільської ради, розпорядження Ленковецької сільської ради від 17.01.2017 «Про зміну назв навчальних закладів») Алла Олександрівна згуртувала навколо себе однодумців, творчо обдарованих, енергійних, ерудованих людей. Вони працювали над тим, щоб життя НВК складалося не тільки з буднів, а було наповнене конкурсами, змаганнями, цікавими вечорами, туристичними походами, а ще – участю в різних заходах. В закладі багато уваги приділялося вихованню любові до національної культури. НВК традиційно тримав високі позиції в спорті.
Алла Олександрівна тривалий час працює в даному закладі, тому разом з колективом докладають багато зусиль, аби малята почувалися комфортно, затишно, намагаються створювати такий освітній простір, у якому б наші діти мали можливість розвиватись, вчились орієнтуватись у навколишньому світі, набували необхідних знань та умінь для життя. Дитячий садок – це невтомна й самобутня країна малечі. Це той світ у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. Тут діти не лише весело проводять час, але і отримують перші життєві навички, пізнають світ через гру, розвивають свої творчі здібності, стають здоровими і міцними духом, знаходять перших друзів. І від того як їй тут ведеться, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє родини і всієї країни. Історія закладу продовжується і так хочеться, щоб у літописі села Велика Рішнівка заклад дошкільної освіти залишив свій неповторний слід.
|
Пошук
Прогноз погоди
Календар
Архів записів
Друзі сайту
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Після Великої Вітчизняної війни директором школи працював Попов Андрій Прокопович.
Лакіза Леонід Севастянович народився у квітні 1925 року у с.Сошки Судилківського повіту Кам'янець - Подільської області у сім'ї середняка. Закінчив Великорешнівську семирічну школу, а потім Славутське педагогічне училище у 1940 році.
З 1974 року керівником школи призначена Можейко-Шуляк Людмилу Адамівну.
З 1986 року директором школи був призначений Шуляк Віктор Васильович.
Народилася Наталя Анатолівна 21 липня 1970 р. в с. Велика Решнівка. У 1985 р. закінчила Великорешнівську загальноосвітню школу І-ІІ ст. і продовжила навчання в Орининській школі І-ІІІ ст. що було підготовкою до вступу у ВУЗ. 
У лютому 2014 естафету переймає тоді ще вчитель початкових класів Никончук Наталка Олексіївна – посідає місце директора.
Космина Алла Олександрівна народилася 22 лютого 1977 року у м. Шепетівка Хмельницької області. У червні 1994 році закінчила Шепетівську загальноосвітню школу №2 І-ІІІ ступенів. З вересня 1994 року почала працювати вчителем зарубіжної літератури Великорешнівської зош І-ІІ ступенів. Закінчила у 2002 році Кам’янець – Подільський державний педагогічний університет і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література» та здобула кваліфікацію вчителя української мови та літератури і зарубіжної літератури. Неодноразово проходила курси підвищення кваліфікації при Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. У Великорешнівській зош працювала вчителем української мови та літератури, світової літератури. Була членом творчої групи при Шепетівському методичному кабінеті управління освіти, молоді та спорту вчителів суспільно-гуманітарного циклу, в якій займалася творчою роботою, написанням посібників. Брала участь в конкурсі «Учитель року», де стала лауреатом обласного рівня. Алла Олександрівна є спеціаліст «вищої кваліфікаційної категорії».